Рекомендуем

https://www.munich-medical.ru чек ап в мюнхене. Обследование check up в мюнхене.

Счетчики




Яндекс.Метрика



Список литературы

Агрикультура в памятниках Западного средневековья: переводы и комментарии. — М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1936. — 364 с.

Аксенов В.С. Комплексы с конскими начельниками из Верхнесалтовского катакомбного могильника // Stratum plus. — 2001—2002. — № 5. — С. 270—281.

Аксьонов В.С. Нові випадкові знахідки комплекс воїнів-вершників салтівського часу на Харківщині // АЛЛУ. — 2005. — № 1—2. — С. 61—71.

Александровский А.Л. Развитие почв Восточной Европы в голоцене: Автореф. дне. ... докт. геогр. наук: 25.00.23 / Ин-т географии РАН. — М., 2002. — 48 с.

Антипина Е.Е. Мясные продукты в средневековом городе — производство или потребление? // Археология и естественно-научные методы. — М., 2005. — С. 159—180.

Антипина Е.Е. Методы моделирования относительной численности домашних животных в хозяйстве древних поселений: от остеологического спектра к составу стада // Матеріали та дослідження з археології Східної Європи: від неоліту до кіммерійців: 36. наук. праць. — Луганськ, 2007. — № 7. — С. 297—303.

Артамонов М.И. Саркел — Белая Вежа // МИА. — 1958. — № 62. — С. 7—84.

Археология Украинской ССР. — Киев: Наук. думка, 1986. — Т. 3. — 576 с.

Арциховский А.В. К методике изучения серпов // ТСА РАНИОН. — 1928. — № 4. — С. 29—42.

Атлас почв Украинской ССР. — Киев: Урожай, 1979. — 160 с.

Афанасьев Г.Е. Население лесостепной зоны бассейна Среднего Дона в VIII—X вв. // АОН. — 1987. — Выл. 2. — 200 с.

Бабенко В.А. Древне-Салтовские придонецкие окраины южной России // Тр. XIII АС. — 1907. — Т. 1. — С. 434—461.

Бабенко В.А. Памятники Хазарской культуры на юге России. Каменный город // Тр. XV АС. — М., 1911 — Т. 1. — С. 464—470.

Багалей Д.И. Объяснительный текст к археологической карте Харьковской губернии // Тр. XII АС. — 1905. — Т. 1. — С. 1—92.

Баран В.Д., Козак Д.Н., Терпиловський Р.В. Походження слов’ян. — К.: Наук. думка, 1991. — 140 с.

Баран Я.В. Слов’янська община. — Київ; Чернівці: Зелена Буковина, 2004. — 192 с.

Баранов И.А. Таврика в эпоху средневековья (салтово-маяцкая культура). — К.: Наук. думка, 1990. — 168 с.

Бахтеев Ф.Х. Ископаемая форма культурного ячменя Hordeum lagimculiforme Michi // Доклады АН СССР. — 1956. — Т. 110, № 1. — С. 153—155.

Безусько Л. Г, Клішанов В.А. Клімат і рослинність рівнинної частини західної УРСР у пізньо-післяльодовиків’я // УБЖ. — 1987. — 43, № 3. — С. 54—58.

Березовець Д.Т. Дослідження на території Путивльського району, Сумської обл. // АП УРСР. — 1952. — № 3. — С. 242—250.

Березовець Д.Т. Плуг з Токарівського торфовища // Археологія. — 1952а. — № 7. — С. 174—175.

Березовець Д.Т. До питання про літописних сіверян // Археологія. — 1953. — № 8. — С. 28—44.

Березовець Д.Т. Лівобережжя Дніпра (пам’ятники волинцевського та роменського типів) // Археологія Української РСР. — К.: Наук, думка, 1975. — Т. 3. — С. 136—161.

Бейдин Г.В., Григорьянц М.Н., Любичев М.В. Новые находки орудий сельскохозяйственного назначения на памятниках Черняховской культуры в Харьковской области // Древности. — 2005. — № 4. — С. 326—330.

Берестнев С.И., Любичев М.В. Новые данные о памятниках Пеньковской культуры в бассейне Северского Донца и Ворсклы // Археология славянского юго-востока. — Воронеж, 1991. — С. 33—36.

Белан Н.Г. Фауна городища Монастырей на Среднем Днепре // Использование методов естественных наук в археологии. — К.: Наук. думка, 1978. — С. 96—109.

Беляева С.О., Відейко М.Ю. Відтворююче господарство в Лісостепові (історія і екологія). — Препр. — К.: ІА НАН України, 1993. — 44 с.

Бибикова В.И. К интерпретации остеологического материала из скифского кургана Толстая Могила // СА. — 1973. — № 4. — С. 63—68.

Бобринский А.А. Гончарство Восточной Европы. — М.: Наука, 1978. — 272 с.

Большая советская энциклопедия (БСЭ). Третье издание. — М.: Советская энциклопедия, 1973. — Т. 12. — 624 с.

Большая советская энциклопедия. Третье издание. — М.: Советская энциклопедия, 1974. — Т. 18. — 632 с.

Борисенков Е.П., Пасецкий В.М. Экстремальные природные явления в русских летописях XI—XIII вв. — Л.: Гидрометеоиздат, 1983. — 240 с.

Борисов А.А. Климат СССР в прошлом, настоящем и будущем. — Л.: Изд-во ЛГУ, 1975. — 432 с.

Брайлевская А.Т. Черняховские памятники Надпорожья (по материалам раскопок и разведок И.М. Фещенко, А.В. Бодянского и автора) // МИА. — 1960. — № 82. — С. 148—191.

Брайчевський М.Ю. Біля джерел слов’янської державності. — К.: Наук. думка, 1964. — 356 с.

Брегадзе Н.А. Очерки по истории агроэтнографии Грузии. — Тбилиси: Мецниереба, 1982. — 238 с.

Бунятян Е.П. О критериях типологии скотоводства // Киммерийцы и скифы (Междунар. науч. конф., посвящ. пам. Б.Н. Гракова): Тез. докл. — Мелитополь, 1992. — С. 20—21.

Бунятян К.П. Класифікація та типологія скотарства // Теорія та практика археологічних досліджень. — К.: Наук. думка, 1994. — С. 73—101.

Бунятян К.П. Скотарство та спосіб життя // Археологія — 1997. — № 3. — С. 32—39.

Винников А.З. Жилые ж хозяйственные постройки Маяцкого селища (результаты раскопок 1975, 1977, 1978 гг.) // Маяцкое городище, — М.: Наука, 1984. — С. 95—135.

Винников А.З. Славяне лесостепного Дона в раннем средневековье (VIII — начало XI века), — Воронеж: Изд-во ВГУ, 1995. — 164 с.

Винников А.З., Плетнева С.А. На северных рубежах Хазарского каганата. Маяцкое поселение. — Воронеж: Изд-во ВГУ, 1998 — 216 с.

Вознесенская Г.А. Техника обработки железа и стали // МИА. — 1972. — № 187. — С. 8—49.

Вязов Л.А. Система расселения племен жменьковской культуры в подгорной части Самарской Луки // Самарский край в истории России. — Самара, 2007. — Вып. 3. — С. 55—69.

Гадло А.В. Кочевье хазарского времени у станицы Заплавской на нижнем Дону // Проблемы археологии. — Л., 1978. — Вып. 2. — С. 118—125.

Геоботанічне районування Української РСР. — К.: Наук. думка, 1977. — 302 с.

Географічна енциклопедія України. — К.: Укр. енцикл., 1993. — Т. 3. П—Я. — 480 с.

Геренчук К.И. Опыт классификации географических ландшафтов Украинской ССР и Молдавской ССР // Вопросы регионального ландшафтоведения и геоморфологии СССР. — 1964. — Вып. 5. — С. 5—12.

Гильденштедт. Описание некоторых в малой России употребительных плугов // Технол. журн. — 1804. — Т. 1, ч. 2. — С. 3—31.

Голеусов П.А., Колода В.В., Лисецкий Ф.Н., Чендев Ю.Г. Почвы земляных археологических памятников лесостепной зоны и реконструкция по ним изменений природной среды и почвообразования // Восточноевропейский археологический журнал, 1(14) январь—февраль 2002, (http://archaeology.kiev.ua/journal/010102/goleusov_kolodajisetsky_chehdeyev.htm)

Гончаров В.К. Райковецкое городище. — Киев: Изд-во АН УССР, 1950. — 220 с.

Горбаненко С.А. Фрагменты серпов из поселения Занки // Проблемы истории и археологии Украины: Тез. докл. — Харьков, 2001. — С. 120.

Горбаненко С.А. Про землеробство жителів городища Мохнач (роменська культура) // Історична наука: проблеми розвитку. М-ли міжнар. наук. конф. 17—18 травня 2002 р., секц. «Археологія». — Луганськ, 2002. — С. 64—74.

Горбаненко С.А. Зернотерки волинцевсько-роменського періоду // Археологія. — 2002а. — № 3. — С. 120—126.

Горбаненко С.А. До історії тваринництва у слов’ян Лівобережжя Дніпра останньої чверті І тис. н. е. // Археологія. — 2003. — № 2. — С. 113—122; / http://www.iananu.kiev.ua/archaeology/2003—2/gorbanenko.htm.

Горбаненко С.А. Окружающая среда ii славянские памятники второй половины I тыс. н. э. (по материалам Левобережья Днепра) // Stratum plus. — 2003—2004. — № 5. — С. 400—425.

Горбаненко С.А. Сільське господарство слов’ян другої половини І тис. н. е. (за матеріалами Лівобережжя Дніпра) // Археологія давніх слов’ян. Дослідження і матеріали. — К., 2004. — С. 301—314.

Горбаненко С.А. З приводу використання різних типів знарядь для обробітку ґрунту // Проблемы истории и археологии Украины: Тез. докл. — Харьков, 2004а. — С. 80—81.

Горбаненко С.А. Землеробство жителів городищ поблизу с. Волинцеве // Археологія. — 2005. — № 1. — С. 75—81.

Горбаненко С.А. Палеоетноботанічні дослідження слов’янських пам’яток Лівобережжя Дніпра у 2003—2004 рр. (за відбитками на кераміці) // АВУ за 2003—2004 рр. — 2005а. — С. 397—400.

Горбаненко С.А. Землеробство слов’ян останньої чверті І тис. н. е. // Археологія. — 2006. — № 3. — С. 73—79.

Горбаненко С.А. Землеробство і тваринництво слов’ян Лівобережжя Дніпра другої половини І тис. н. е. — К.: Академперіодика, 2007. — 198 с.

Горбаненко С.А. Природничі методи у вивченні сільського господарства слов’ян // Збірн. наук. праць Науково-дослідного інституту українознавства. — К. 2007а. — Т. 15. — С. 177—187.

Горбаненко С.А. Напівземлянка № 16 з Пастирського городища // АЛЛУ. — 2008. — № 1—2. — С. 50—53.

Горбаненко С.А. Тваринництво у носіїв салтівської культури // Підготовлено до друку.

Горбаненко С.А., Журавльов О.П., Пашкевич Г.О. Сільське господарство жителів Пастирського городища. — К.: Академперіодика, 2008. — 188 с.

Горбаненко С.А., Колода В.В., Пашкевич Г.О. Землеробство жителів салтівського селища Коробові Хутори // Археологія. — 2009. — № 3. — С. 82—92.

Горбаненко С.А., Колода В.В. Сільське господарство мешканців поселення Верхній Салтів // Археологія. — 2010. — № 1. — С. 27—42.

Горбаненко С.А., Пашкевич Г.О. Землеробство давніх слов’ян (кінець І тис. до н. е. — І тис. н. е.). — К.: Академперіодика, 2010. — 316 с.

Городцов В.А. Материалы археологических исследований на берегах Донца Изюмского уезда Харьковской губернии. Результаты археологических исследований в Изюмском уезде Харьковской губ. 1901 г. // Тр. XII АС. — 1905. — Т. I. — С. 211—215.

Горюнова В.И., Водинкова В.Е. Материалы третьей четверти I тыс. н. э. с поселения Великие Будки (Хутор) // Stratum plus. — 1999. — № 4. — С. 167—219.

Готун І. А. Реконструкції ремісничих та господарчих будівель давньоруського поселення Автуничі // Археологія. — 1993. — № 4. — С. 59—71; / http://archaeology.kiev.ua/journal/011299/gotun.htm

Гречко Д.С. Населения скіфського часу на Сіверському Дінці. — К.: ІА НАН України, 2010. — 286 с.

Григорович Ю. Просо. — Харьков: Держгоспвидав, 1933. — 91 с.

Григорьев А.В. Северская земля в VIII — начале XI века по археологическим данным // Тр. Тульск. археол. экспедиции. — 2000. — Вып. 2. — 263 с.

Гричук В.П., Заклиненая Е.Д. Анализ ископаемой пыльцы и спор и его применение в палеографии. — М.: Гос. изд-во геогр. л-ры, 1984. — 224 с.

Громова В.И. Остатки млекопитающих из раннеславянских городищ вблизи г. Воронежа / Ефименко П.П., Третьяков П.Н. Древнерусские поселения на Дону // МИА. — 1948. — № 8. — С. 113—127.

Гуськов А.А. Атлас пещерных городов Крыма. — Харьков: Курсор, 2007. — 195 с.

Демкин В.А., Демкина Т.С., Песочина Л.С. и др. Палеоэкология восточноевропейских степей в эпоху раннего железа // Степи Северной Евразии: стратегия сохранения природного разнообразия и степного природопользования в XXI веке: М-лы междунар. симпозиума. — Оренбург, 2000. — С. 140—141.

Довженок В.И. До питання про техніку орного землеробства на півдні Древньої Русі // Археологія. — 1950. — № 4. — С. 9—26.

Довженок В.И. К истории земледелия у восточных славян в I тыс. н. э. и в эпоху Киевской Руси // МИЗ. — 1952. — Т. 1. — С. 113—158.

Довженок В. І. Розкопки біля с. Волинцево, Сумської обл. // АП УРСР. — 1952а. — № 3. — С. 251—270.

Довженок В.И. Феодальний маєток в епоху Київської Русі в світі археологічних досліджень // Археологія. — 1953. — № 8. — С. 10—27.

Довженок В.И. Землеробство Давньої Русі до XIII ст. — К.: Наук. думка, 1961. — 266 с.

Довженок В.И. Черняховская культура в истории населения Среднего Поднепровья // КСИА. — 1970. — № 121. — С. 39—43.

Докучаев В.В. Способы образования речных долин европейской России // Избранные сочинения. — М., 1949. — Т. 2. — С. 21—160.

Докучаев В.В. Наши степи прежде и теперь. — М,: Государственное издательство сельскохозяйственной литературы, 1953. — 152 с.

Древняя Русь. Город, замок, село. — М.: Наука, 1985. — 432 с.

Дьяченко А.Г. О культуре населения Днепро-Донской лесостепи в I тыс. н. э. (по материалам селища Занки) // Археология и история Юго-Востока Древней Руси: м-лы науч. конф. — Воронеж, 1993. — С. 21—24.

Дяченко О.Г. Городище Коробові Хутори і його місце серед ранньосередньовічних пам’яток басейну Сіверського Дінця // ВХУ. — Серія «Історія», 1979. — № 182, Вип. 11. — С. 97—106.

Елагин И.И. Просо на целинных и старопахотных землях. — М.: Знание, 1955. — Сер. V, № 9. — 32 с.

Ефименко П.П., Третьяков П.Н. Древнерусские поселения на Дону // МИА. — 1948. — № 8. — 128 с.

Журавлев О.П. Животноводство и охота у племен эпохи бронзы на территории Северного Причерноморья и Приазовья // Древнейшие общности земледельцев и скотоводов Северного Причерноморья. — К., 1991. — С. 137—138.

Журавлев О.П. Животноводство у славянского населения восточноевропейской лесостепи во второй половине I тыс. нашей эры // Вопросы истории славян. — Воронеж, 1998. — № 12. — С. 34—43.

Журавльов О.П. Остеологічні матеріали з Глинського городища на Ворсклі // АЛЛУ. — 1999. — № 1. — С. 44—46.

Журавлев О.П. Остеологические материалы из памятников эпохи бронзы лесостепной зоны Днепро-Донского междуречья. — К., 2001. — 200 с.

Заверняев Ф.М. Археологические находки возле города Почепа // КСИИМК. — 1954. — № 53. — С. 143—144.

Заверняев Ф.М. Селища бассейна р. Судости // СА. — 1960. — № 3. — С. 180—194.

Заверняев Ф.М. Почепское селище // МИА. — 1969. — № 160. — С. 79—109.

Зеленин Д.К. Русская соха, ее история и виды. — Вятка: Губ. типография, 1907. — 189 с.

Зеленин Д.К. Восточнославянская этнография, — М.: Наука, 1991. — 511 с.

Йовков С.М. Жернова Волжской Болгарии // СА. — 1976. — № 2. — С. 248—252.

Калоев Б.А. Осетины: историко-этнографическое исследование. — М.: Наука, 2004. — 248 с.

Карта Украины // http://maps.vlasenko.net

Карта Украины //http://ukrmap.org.ua/Ukraine.htm

Квитковский В.И. К проблеме изучения и реконструкции салтовских жилищ лесостепной зоны (на примере селища Коробовы Хутора Харьковской обл.) // Славяно-русские древности Днепровского Левобережья: М-лы конф., посвящ. 75-летию со дня рождения К.Ф. Сокола. — Курск: Курский госуниверситет, 2008. — С. 100—105.

Квітковський В.I., Пашкевич Г.О., Горбаненко С.А. Матеріали з землеробства жителів поселення П’ятницьке-І // У друці.

Кирьянов А.В. История земледелия Новгородской земли // МИА. — 1959. — № 65. — С. 306—362.

Кирьянов А.В. Земледелие зарубинецкой и Черняховской культур // Возникновение и развитие земледелия. — М.: Наука, 1967. — С. 161—170.

Кирьянов А.В. Земледелие восточного славянства (VI—IX вв.) // Возникновение и развитие земледелия. — М.: Наука, 1967а. — С. 171—189.

Книга Большому чертежу. — М.; Л., Изд-во АН СССР, 1950. — 228 с.

Коваленко В.П. Нові дослідження Шестовицького археологічного комплексу // АЛЛУ. — 1999. — № 1. — С. 33—43.

Козак Д.Н. Орне знаряддя землеробства енеолітичної доби // АВУ за 1999—2000 рр. — 2001. — С. 127—129.

Козак Д.Н. Енеолітичний комплекс з с. Хріниківка Демидівського району на Рівненщині // Археологія. — 2002. — № 2. — С. 91—97.

Козак Д.Н. Венеди. — К.: ІА НАН України, 2008. — 470 с.

Козак Д.Н., Пашкевич Г.О. Про землеробство племен Верхнього Подністров’я і Західного Побужжя на рубежі та в перших віках нашої ери // Археологія. — 1985. — № 50. — С. 18—27.

Козак Д.Н., Прищепа Б.А., Шкорпад В.В. Давні землероби Волині (пам’ятки археології на Хрінницькому водоймищі). — К., 2004. — 300 с.

Колода В.В. Новые исследования Мохначанского городища // АВУ за 1998—1999 рр. — 2000. — С. 98—100.

Колода В.В. Житла раннього середньовіччя у Верхньому Салтові // Археологія. — 2000. — № 4. — С. 40—54.

Колода В.В. Исследование Мохначанского городища // АВУ за 2000—2001 рр. — 2002. — С. 137—140.

Колода В.В. Мохначанская находка: клад или закладная жертва? // Клады: состав, хронология, интерпретация. Материалы темат. науч. конф. — СПб., 2002а. — С. 112—116.

Колода В.В. Усадьба средневекового кузнеца на Мохначанском городище // Хазарский альманах. — 20026. — Т. І. — С. 69—78.

Колода В.В. Опыт реконструкции одного из раннесредневековых жилищ осевшего кочевника // Проблеми історії та археології України. — Харків, 2003. — С. 70—73.

Колода В.В. Работы на городище у с. Водяное на Харьковщине // АВУ за 2001—2002 рр. — 2003а. — С. 126—129.

Колода В.В. Работы 2003 г. на городище Коробовы Хутора и в его округе // АВУ за 2002—2003 рр. — 2004. — Вин. 6. — С. 167—169.

Колода В.В. Еще один сезон работ на городище у с. Водяное на Харьковщине // АВУ за 2002—2003 рр. — 2004а. — Вин. 6. — С. 169—171.

Колода В.В. Исследования раннесредневековых катакомбных погребений близ с. Верхний Салтов в 1996 г. // Хазарский альманах. — 2004. — Т. 3. — С. 213—241.

Колода В.В. Работы 2003 г. на городище Коробовы Хутора и в его округе // АВУ за 2002—2003 рр. — 2004а. — Вип. 6. — С. 167—169.

Колода В.В. Работы на городище и селище Коробовы Хутора // Археологічні дослідження в Україні 2003—2004 рр. — 2005. — Вип. 7. — С. 171—173.

Колода В.В. Постройки для содержания скота у салтовского населения Подонечья // Проблеми дослідження пам’яток археології Східної України: м-ли ІІ-Ї Луганської міжнар. істор.-археол. конф. — К.: Шлях, 2005а. — С. 161—163.

Колода В.В. Археологические исследования Харьковского педуниверситета в 2005 г. // АВУ за 2004—2005 рр. — 2006. — С. 213—216.

Колода В.В. Археологические исследования Харьковского педуниверситета в 2006 г. // АДУ 2005—2007 рр. — 2007. — Вип. 9. — С. 218—222.

Колода В.В. Створення оборонних споруд Мохначанського городища та динаміка заселення його округи // Археологія. — 2007а. — № 2. — С. 9—15.

Колода В.В. Археологический комплекс Коробовы Хутора: основные итоги исследований // Проблемы истории и археологии Украины: м-лы VI Междунар. науч. конф., посвящ. 150-летию со дня рождения академика В.П. Бузескула (Харьков, 10—11 октября 2008 г.). — Харьков, 2008. — С. 75—76.

Колода В.В. О проявлении этнического синкретизма в среде лесостепного салтовского населения (на примере материалов раскопа 4 селища Коробовы Хутора) // Древности 2006—2008. — Харьков, 2008а. — С. 125—136.

Колода В.В. Взаимовлияние северянской и алано-болгарской керамической традиций конца I тысячелетия в Днепровском лесостепном Левобережье // Славяно-русские древности Днепровского Левобережья: м-лы конф., посвящ. 75-летию со дня рождения К.Ф. Сокола. — Курск: Курский госуниверситет, 20086. — С. 108—112.

Колода В.В. Начальная история села Верхний Салтов // Харьковский историко-археологический сборник. — Харьков: Мачулин, 2009. — Вып. 5. — С. 6—21.

Колода В.В. Исследование нового ремесленного центра салтовской культуры // АДУ 2008—2009. — в печати.

Колода В.В., Колода Т.О. Старожитності с. Мохнач та його округи // АЛЛУ. — 2001. — № 2. — С. 42—45.

Колода В.В., Горбаненко С.А. К вопросу о средневековом земледелии (по материалам Верхнесалтовского археологического комплекса) // Stratum plus. — 2001—2002. — № 5. — С. 448—465.

Колода В.В., Горбаненко С.А. Земледельческий комплекс раннесредневекового населения Верхнего Салтова // Хазарский альманах. — М.: Мосты культуры, 2004. — Т. 2. — С. 161—179.

Колода В.В., Горбаненко С.А. Про землеробство жителів городища Водяне // Археологія. — 2004а. — № 3. — С. 68—77.

Колода В.В., Лисецкий Ф.Н., Чендев Ю.Г. Почвы археологических памятников лесостепной зоны и реконструкция по ним изменений природной среды и почвообразования // АВУ 2002—2003 рр. — 2004. — Вип. 6. — С. 163—167.

Колода В.В., Квитковский В.И. Археологические исследования ХНПУ на территории Харьковской обл. в 2008 г. // АДУ. — 2009. — С. 146—149.

Колода В.В., Горбаненко С.А. Землеробство салтівської культури (за матеріалами Мохначанського городища) // Vita antiqua. — 2009. — С. 261—280.

Колода В.В., Пашкевич Г.О., Горбаненко С.А. Землеробство жителів городища Мохнач (часів салтівської культури) // Археологія. — 2009. — № 2. — С. 84—93.

Колода В.В., Пашкевич Г.А., Горбаненко С.А. Палеоэтноботанический спектр салтовского селища Коробовы Хутора // Подготовлено к печати.

Колода В.В., Горбаненко С.А. Осіле тваринництво у носіїв салтівської культури на Дону // Проблеми давньоруської та середньовічної археології / АДІУ. — 2010. — Вин. 1. — С. 490—501.

Коробушкина Т.Н. Земледелие на территории Белоруссии в X—XIII вв. — Минск, 1979. — 120 с.

Кравченко Н.М., Пашкевич Г.А. Некоторые проблемы палеоботанических исследований (по материалам Обуховской территориальной группы памятников I тыс. н. э.) // Археология и методы исторических конструкций. — К., 1985. — С. 177—190.

Красильнікова Л.І. Будівлі салтово-маяцької культури степового Наддінців’я: Автореф. дис. ... канд. іст. наук. — К., 2005. — 22 с.

Краснов Ю.А. Из истории железных серпов в лесной полосе европейской части СССР // КСИА. — 1966. — № 107. — С. 17—27.

Краснов Ю.А. Некоторые итоги и задачи изучения истории земледелия в советской археологии // КСИА. — 1969. — № 118. — С. 58—68.

Краснов Ю.А. К проблеме эволюции рала // МИА. — 1970. — № 176. — С. 137—142.

Краснов Ю.А. К вопросу о существовании плуга у племен Черняховской культуры // КСИА. — 1971. — № 128. — С. 3—11.

Краснов Ю.А. Раннее земледелие и животноводство в лесной полосе Восточной Европы // МПА. — 1971а. — № 174. — 167 с.

Краснов Ю.А. Опыт построения классификации наконечников пахотных орудий // СА. — 1978. — № 4. — С. 98—114.

Краснов Ю. А. Пахотные орудия Волжской Болгарии // КСИА. — 1986. — № 183. — С. 16—23.

Краснов Ю.А. Древние и средневековые пахотные орудия Восточной Европы. — М.: Наука, 1987. — 235 с.

Краснов Ю.А. Рало из Бреста // КСИА. — 1987а. — № 190. — С. 19—25.

Крыганов А.В. Вооружение и войско населения салтово-маяцкой культуры (по материалам могильников с обрядом трупосожжения) // Проблемы археологии Поднепровья. — Днепропетровск, 1989. — С. 98—114.

Культурная флора СССР: Т. 1. Пшеница. — Л.: Колос, 1979. — 347 с. Т. 2, ч. 1. Рожь. — Л.: Агропромиздат, 1989. — 368 с. Т. 2, ч. 2. Ячмень. — Л.: Агропромиздат, 1990. — 424 с.

Кухарська О.М., Обломський А.М. Матеріали перших століть нашої ери на поселенні Мена-5 у Середньому Подесенні // Археологія. — 1988. — № 62. — С. 41—51.

Лаптев А.А., Средневековые оковки заступов на Харьковщине // Харьковский археологический сборник. — Харьков, 2007. — Вып. 2. — С. 12—20.

Лебедева Е.Ю. Методические аспекты археоботанических исследований // Матеріали та дослідження з археології Східної Європи: від неоліту до кіммерійців: 36. наук. праць. — Луганськ, 2007. — № 7. — С. 289—296.

Левашова В.П. Сельское хозяйство. Очерки по истории русской деревни // Тр. ГИМ. — 1956. — № 32. — С. 19—103.

Левченко Д. І. Про вплив кліматичних змін на формування та поширення пеньківської культури // ПАЗ. — 1993. — Ч. 1. — С. 30—37.

Лисецький Ф.М., Голеусов П.В. Датування ґрунту різновікових поверхонь городища Мохнач ґрунтово-хронологічним методом // АВУ 2201—2002 рр. — 2003. — Вип. 5. — С. 160—165.

Лысов В.Н. Просо обыкновенное. Каталог-справочник мировой коллекции ВИР. — 1961. — Вып. 5. — 44 с.

Лысов В.Н. Просо. — Л.: Колос, 1968. — 224 с.

Лихачев В.А. Рало из погребения у с. Верхняя Маевка // Древности степного Поднепровья (III—I тыс. до н. э.). — Днепропетровск, 1982. — С. 51—53.

Лугова Л.М., Мельникова I. С. Матеріали роменської культури у збірці Полтавського краєзнавчого музею (короткий огляд колекції) // АЛЛУ. — 2001. — № 1. — С. 49—51.

Любичев М.В. Земледелие славян Днепро-Донецкого междуречья в третьей четверти І тыс. н. э. // ВХДУ. — 1997. — № 396; Історія. — Вип. 29. — С. 37—45.

Любічев М.В. Поселення другої і третьої чверті І тис. н. е. на Харківщині // АЛЛУ. — 2001. — № 1. — С. 17—18.

Любичев В.М., Скирда В.В., Усанов С.А. Залізні речі черняхівської культури з Музею археології та етнографії Слобідської України при Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна // Археологія. — 2004. — № 1. — С. 125—128.

Ляпушкин И.И. Раскопки Правобережного Цимлянского городища // КСИИМК. — 1940. — № 4. — С. 58—62.

Ляпушкин И.И. Памятники культуры «полей погребений» первой половины I тыс. н. э. Днепровского лесостепного Левобережья // СА. — 1950. — № 25. — С. 7—32.

Ляпушкин И.И. Памятники салтово-маяцкой культуры в бассейне р. Дона // МИА. — 1958. — № 62. — С. 85—150.

Ляпушкин И.И. Карнауховское поселение // МИА. — 1958а. — № 62. — С. 263—314.

Ляпушкин И.И. Городище Новотроицкое // МИА. — 19586. — № 74. — 328 с.

Ляпушкин И.И. К вопросу о памятниках волынцевского типа // СА. — 1958в. — № 29. — С. 58—83.

Ляпушкин И.И. Славяне Восточной Европы накануне образования древнерусского государства (VII — первая половина XI в.) // МИА, — 1968. — № 152. — 190 с.

Магомедов Б.В. Черняховская культура Северо-Западного Причерноморья. — Киев: Наук. думка, 1987. — 110 с.

Майко В.В. Нова пам ятка волинцевеької культури в Чернігівському Посейм’ї // Археологія. — 2004. — № 3. — С. 48—54.

Макаренко Н.Е. Отчет об археологических исследованиях в Харьковской и Воронежской губерниях в 1905 г. // ИАК. — 1906. — Вып. 19. — С. 122—144.

Макаренко Н.Е. Археологические исследования 1907—1909 гг. // ИАК. — 1911. — Вып. 43. — С. 1—47.

Максимов Е.В., Терпиловский Р.В. Поселение киевского типа близ Чернигова // Проблемы этногенеза славян. — Киев, 1978. — С. 91—107.

Максимов Е.В., Терпиловский Р.В. Поселение киевского типа у с. Ульяновка на Десне // Славяне и Русь. — Киев, 1979. — С. 21—48.

Максимов Е.В., Петрашенко В.А. Славянские памятники у с. Монастырей на среднем Днепре. — Киев: Наук. думка, 1988. — 176 с.

Мамонов В.С. Старинные орудия для обработки почвы из с. Староселье на Днепре // СЭ. — 1952. — № 4. — С. 67—90.

Маслов В. І. Рільницьке знаряддя і техніка за пам’ятками Райковецького городища феодальної доби // Наук. зап. ІІМК. — К., 1937. — Кн. 1. — С. 47—72.

Матолчи Я. Кости животных с городища, селища и могильника (1978—1979 гг.) // Маяцкое городище. — М.: Наука, 1984. — С. 237—260.

Милютин А.И. Раскопки 1906 г. на Маяцком городище // ИАК. — 1909. — Вып. 29. — С. 153—163.

Мильков Ф.Н. Лесостепь Русской равнины. — М.: АН СССР, 1950. — 296 с.

Минасян Р.С. Классификация серпов Восточной Европы железного века и раннего средневековья // АСГЭ. — 1978. — № 19. — С. 47—85.

Минасян Р.С. Классификация ручного жернового постава (по материалам Восточной Европы I тысячелетия н. э.) // СА. — 1978а. — № 3. — С. 101—112.

Минасян Р.С. Раннеславянский хозяйственно-бытовой инвентарь в лесной зоне Восточной Европы.: Автореф. дис. ... канд. ист. наук. — Л., 1980. — 20 с.

Михайлина Л.П. Слов’яни VIII—Х ст. між Дніпром і Карпатами — К., 2007. — 300 с.

Михайлина Л.П., Пашкевич Г.О., Пивоваров С.В. Рільництво слов’яно-руського населения межиріччя верхнього Пруту та середнього Дністра // Археологія. — 2007. — № 2. — С. 57—66.

Михеев В.К. Подонье в составе Хазарского каганата, — Харьков: Вища шк., 1985. — 148 с.

Михеев В.К. Техника и технология изготовления сельскохозяйственных орудий салтовекой культуры // Археологические памятники Юго-Восточной Европы. — Курск, 1985б. — С. 87—99.

Михеев В.К. Сухогомольшанский могильник // СА. — 1986. — № 3. — С. 158—173.

Монин С.А. География почв, с основами почвоведения. — М.: Наука, 1957. — 288 с.

Москаленко А.Н. Городище Титчиха. — Воронеж: Изд-во ВГУ, 1965. — 312 с.

Моця О.П., Томашевський А.П. Просторові та еколого-господарчі аспекти досліджень давньоруського селища Автуничі // Археометрія та охорона історико-культурної спадщини. — К., 1997. — № 1. — С. 28—42.

Моця О.П., Коваленко В.П., Ситий Ю.М. Дослідження Шестовиці в 2003—2004 рр. // АВУ за 2003—2004 рр. — 2005. — С. 233—234.

Мягкова Ю.Я. Анализ остеологического материала из поселений салтово-маяцкой культуры // Проблемы археологии юго-восточной Европы: Тез. докл. — Ростов-на-Дону, 1998. — С. 139—140.

Николова А.В. Заметки к палеоэкономическим реконструкциям ранних форм земледелия (на примере трипольской культуры) // Сучасні проблеми археології. — К., 2002. — С. 161—163.

Никольская Т.Н. Древнерусское селище Лебедка // СА. — 1957. — № 3. — С. 176—197.

Никольская Т.Н. Шуклинское городище // КСИИМК. — 1958. — № 72. — С. 66—77.

Памятники народной архитектуры и быта Белоруссии. — Минск: Полымя, 1979. — 120 с.

Пашкевич Г.А. Палеоботанические исследования в области славянской археологии // Тр. V Междунар. конгр. археологов-славистов. — К., 1988. — Т. 4. Древние славяне. — С. 169—174.

Пашкевич Г.А. Палеоботанический анализ злаков // Максимов Е.В., Петрашенко В.А. Славянские памятники у с. Монастырей на среднем Днепре. — Киев: Наук. думка, 1988а. — С. 131—134.

Пашкевич Г.О. Локальні палеоетноботанічні комплекси черняхівської культури // VIII Подільська істор.-краєзнав. конф.: Тези доп. секц. археології. — Кам’янець-Подільський, 1990. — С. 36—37.

Пашкевич Г.А. Палеоэтноботанические находки на территории Украины. Памятники I тыс. до н. э. — II тыс. н. э.: Каталог II. — Препр. — Киев, 1991. — 47 с.

Пашкевич Г.А. Культурные растения Украины от неолита до средневековья (по палеоэтноботаническим материалам): Дис. ... д-ра биол. наук в форме науч. докл. 03.00.05. — Киев: Ин-т ботаники АН Украины, 1992. — 46 с.

Пашкевич Г.О. Палеоботанічні дослідження в Україні // Нові технології в археології. — Київ; Львів, 2002. — С. 282—293.

Пашкевич Г.О. Археологія та палеоетноботаніка // Археологія. — 2005. — № 2. — С. 80—88.

Пашкевич Г.О., Гейко А.В. Палеоботанічні дослідження та деякі питання виготовлення кераміки скіфського часу з Дніпровського Лісостепового Лівобережжя // АЛЛУ. — 1998. — № 1—2. — С. 38^0.

Пашкевич Г.А., Горбаненко С.А. Приложение. Результат палеоэтноботанических исследований материалов из Верхнесалтовского археологического комплекса / Колода В.В., Горбаненко С.А. К вопросу о средневековом земледелии (по материалам Верхнесалтовского археологического комплекса) // Stratum plus. — 2001—2002. — № 5. — С. 460—463.

Пашкевич Г.О., Горбаненко С.А. Палеоетноботанічне відкриття 2001 р. (матеріали пізньороменського часу з літописної Лтави) // АВУ за 2000—2001 р. — 2002. — С. 210—211.

Пашкевич Г.О., Горбаненко С.А. Палеоетноботанічний спектр пізньороменського часу з літописної Лтави (за відбитками на кераміці) // АЛЛУ. — 2002а. — № 1. — С. 134—139.

Пашкевич Г.О., Горбаненко С.А. Відбитки зернівок культурних рослин на кераміці Опішнянського городища // АЛЛУ. — 2002. — № 2; 2003. — № 1. — С. 161—163.

Пашкевич Г.А., Горбаненко С.А. К вопросу о земледелии племен салтовской культуры (по материалам поселения Рогалик) // Історична наука: проблеми розвитку. Матеріали міжнар. наук. конф. 17—18 травня 2002 р. Секц. «Археологія». — Луганськ, 2002. — С. 133—146.

Пашкевич Г.О., Горбаненко С.А. Палеоетноботанічний спектр пам’яток поблизу с. Волинцеве // АЛЛУ. — 2003. — № 2. — С. 124—127.

Пашкевич Г.О., Колода В.В., Горбаненко С.А. Палеоетноботанічні дані за відбитками на кераміці Верхньосалтівського городища (розкопки 1996—1998 рр.) // Древности. — Харьков, 2004. — С. 65—69.

Пашкевич Г.А., Горбаненко С.А. К вопросу о земледелии племен салтовской культуры (по материалам поселения Рогалик) // Древности. — Харьков, 2004. — С. 225—236.

Петрашенко В.О. Давньоруське село за матеріалами поселення в Канівському Подніпров’ї // Археологія. — 1999. — № 2. — С. 60—77.

Петрашенко В.А. Древнерусское село. По материалам поселения у с. Григоров-ка. — К.: Академперіодика, 2005. — 264 с.

Петрашенко В.О., Козюба В.К. Давньоруські поселення поблизу с. Бучак // Археологія. — 2005. — № 2. — С. 55—69.

Підоплічко І. Г. До питання про свійські тварини трипільських поселень Халеп’я, Андріївна, Усатове // Наук. зап. ІІМК. — 1937. — Кн. 2. — С. 111—120.

Підоплічко І. Г. Матеріали до вивчення минулих фаун УРСР. — К.: Вид-во ІА АН УРСР, 1956. — Вип. 2. — 236 с.

Плетнева С.А. Подгоровский могильник // СА. — 1962. — № 3. — С. 241—251.

Плетнева С.А. От кочевий к городам // МИА. — 1967. — № 142. — 200 с.

Плетнева С.А. Рисунки на стенах Маяцкого городища // Маяцкое городище. — М.: Наука, 1984. — С. 57—94.

Плетнева С.А. На славяно-хазарском пограничье. Дмитриевский археологический комплекс. — М.: Наука, 1989. — 288 с.

Плетнева С.А. Саркел и «шелковый путь», — Воронеж, 1996. — 168 с.

Плетнева С.А. Очерки хазарской археологии. — М.: Мосты культуры, 2000. — 368 с.

Покровский А.М. Верхне-Салтовский могильник // Тр. XII АС. — 1905. — Т. I. — С. 465—492.

Полевой Л.П. Типология землепашенных орудий и появление плуга на территории феодальной Молдовы // Археологические исследования средневековых памятников в Днестро-Прутском междуречье. — Кишинев: Штиинца, 1985. — С. 66—90.

Пономарев Н.А. История техники мукомольного и крупяного производства, — М.: Заготиздат, 1955. — Ч. 1. — 132 с.

Потапов А.В. Новые материалы к истории скотоводства и охоты в древнем Чернигове // Проблемы археологии южной Руси. — К.: Наук. думка, 1990. — С. 37—41.

Природа Украинской ССР. Климат. — К.: Наук. думка, 1984. — 232 с.

Природа Украинской ССР. Почвы. — Киев: Наук. думка, 1986. — 216 с.

Приймак В.В. Орудия обработки почвы населения Днепровского Левобережья VIII—Х вв. // Проблемы археологии Южной Руси. — Киев: Наук. думка, 1990. — С. 69—72.

Приймак В.В. Територіальна структура межиріччя середньої Десни і середньої Ворскли. — Суми, 1994. — 76 с.

Приходнюк О.М. Археологічні пам’ятники Середнього Придніпров’я VI—IX ст. н. е. — К.: Наук. думка, 1980. — 150 с.

Приходнюк О.М. Пеньковская культура. — Воронеж: Изд-во ВГУ, 1998. — 170 с.

Приходнюк О.М., Горбаненко С.А. Сільське господарство жителів ранньосередньовічного Пастирського городища // Археологія. — 2008. — № 2. — С. 48—59.

Растениеводство. — М.: Агропромиздат, 1986. — 512 с.

Реки Украины. Северский Донец — М., 1990. — Вып. 1.

Рикман Э.А. Находки сельскохозяйственных орудий и зерен злаков на селениях Черняховского типа // КСИМК. — 1959. — № 77. — С. 112—118.

Рикман Э.А. Этническая история населения Поднестровья и прилегающего Подунавья в первых веках нашей эры. — М.: Наука, 1975. — 336 с.

Рыбаков Б.А. Календарь IV в. из земли полян // СА. — 1962. — № 4. — С. 66—89.

Свистун Г.Е. Чугуевское «гнездо поселений» салтово-маяцкой культуры // Археологическое изучение Центральной России: Тез. междунар. науч. конф., посвящ. 100-летию со дня рождения В.П. Левенка (13—16 ноября 2006 года). — Липецк, 2006. — С. 281—285.

Свистун Г.Е., Чендев Ю.Г. Восточный участок обороны Мохначанского городища и его природное окружение в древности // АЛЛУ. — 2002. — № 2; 2003. — № 1. — С. 130—135.

Седов В.В. Восточные славяне в VI—XIII вв. — М.: Наука, 1982. — 327 с.

Село Київської Русі (за матеріалами південноруських земель). — К.: Шлях, 2003. — 233 с.

Симонович Е.О. Млинове спорудження перших століть нашої ери // Археологія. — 1952. — № 6. — С. 97—107.

Славяне Юго-Восточной Европы в предгосударственный период. — Киев: Наук. думка, 1990. — 484 с.

Слободин В.М. К вопросу о развитии и смене систем земледелия (от времен его возникновения на территории СССР до I тыс. н. э.) // МИЗ. — 1952. — 1. — С. 9—65.

Сміленко А.Т. Слов’яни та їх сусіди в степовому Подніпров’ї (II—XIII ст.). — К.: Наук. думка, 1975. — 211 с.

Смирнов В.Р., Соснихина С.П. Генетика ржи. — Л.: Изд-во ЛГУ, 1984. — 264 с.

Сорокин С.С. Железные изделия Саркела — Белой Вежи // МИА. — 1959. — № 75. — С. 135—199.

Спицын А.А. Историко-археологическое разыскания. Исконные обитатели Дона и Донца // ЖМНП. — 1909. — Нов. серия, ч. XIX, № 1. — январь. — С. 67—98.

Справочник животновода-любителя. — Днепропетровск: Промінь, 1982. — 204 с.

Строцень Б.С. Черняхівська культура Західного Поділля. — Тернопіль: Астон, 2008. — 272 с.

Супруненко О.Б. На землі Полтавській: Пам’ятки археології Полтави та околиць. — Полтава, 1998. — 158 с.

Супруненко О.Б., Кулатова І.М., Приймак В.В. Пізньороменські комплекси з посаду літописної Лтавн (за розкопками 1997—1998 рр.) // АЛЛУ. — 2001. — № 1. — С. 52—76.

Супруненко О.Б., Пуголовок Ю.О., Мироненко К.М., Шерстюк В.В. Дослідження посаду літописної Лтави: 2. — Інститутська гора. — Київ; Полтава, 2009. — 140 с.

Сухобоков О.В. Славяне Днепровского Левобережья (роменская культура и ее предшественники). — Киев: Наук. думка, 1975. — 168 с.

Сухобоков О.В. Дніпровське Лісостепове Лівобережжя у VIII—XIII ст. (за ма-терілами археологічних досліджень 1968—1989 pp.). — К.: Наук. думка, 1992. — 215 с.

Сухобоков О.В. Розкопки у літописному Ромні (до 100-ліття роменської археологічної культури) // Археологія. — 2004. — № 4. — С. 71—85.

Сухобоков О.В., Вознесенская Г.А., Приймак В.В. Клад орудий труда и украшений из Битицкого городища // Древние славяне и Киевская Русь. — Киев, 1989. — С. 92—105.

Сухобоков О.В., Юренко С.П. Опошнянское городище (по материалам археологических исследований 1975 г.). — Полтава, 1995. — 72 с.

Сухобоков О.В., Горбаненко С.А. Комплекс землеробських знарядь з городища Битиця-1 // АЛЛУ. — 2001. — № 2. — С. 36—41.

Сухобоков О.В., Горбаненко С.А. Знаряддя переробки врожаю з городища Битиця-І // Наук. зап. з укр. історії: Зб. наук. статей. — Переяслав-Хмельницький, 2002. — Вип. 13. — С. 79—88.

Сухобоков О.В., Горбаненко С.А. Землеробські знаряддя з розкопок археологічного комплексу біля с. Ніцаха Сумської області // АВУ за 2002—2003. — 2004. — С. 383—388.

Сычева С.А., Уязнов А. А. История антропогенного влияния на природу Курского Посеймья // Антропогенная эволюция геосистем и их компонентов. — М., 1987. — С. 105—120.

Сычева С.А., Чичагова О.А. Радиоуглеродная хроностратиграфия голоценовых отложений Среднерусской возвышенности // Бюл. комис. по изуч. четверт. периода РАН. — 1999. — № 63. — С. 104—113.

Терпиловский Г.В. Славяне Поднепровья в первой половине I тыс. н. э. // Monumenta Studia Gothica III. — Люблин, 2004. — 232 с.

Терпиловский В.В., Абашина Н.С. Памятники киевской культуры. Свод археологических источников. — Киев: Наук, думка, 1992. — 224 с.

Терпиловський В.В., Пашкевич Г.О., Горбаненко С.А. Землеробство мешканців ранньослов’янських поселень Роїще та Олександрівка 1 // АЛЛУ. — 2005. — № 1—2. — С. 50—60.

Тихоненко Д.Г. Ґрунтознавство часткове. — Харків, 1995. — 156 с.

Тіпіков О.В., Сидоренко О.В. Про розвідки у Лубенському Посуллі // АЛЛУ. — 2001. — № 1. — С. 93—101.

Ткаченко О.М. Лемеші від плуга в зібранні Полтавського краєзнавчого музею // ПАЗ. — 1999. — С. 212—215.

Томашевський А.П. Нарис історії та екології заселення Східного Поділля слов’яно-руської доби // Археол. студії. — 2003. — № 2. — С. 132—160.

Томашевський А.П. Просторові та палеоекологічні дослідження Південнорусь-ких земель: результати, нові підходи, перспективи // Проблеми давньоруської та середньовічної археології / АДІУ. — Вип. 1. — 2010. — С. 174—206.

Томашевский А.П., Гавришухин И.О. Славянское поселение Тетеревка-1. — Препр. — Киев, 1992. — 92 с.

Третьяков П.Н. Подсечное земледелие в Восточной Европе // ИГАИМК. — 1932. — Вып. 1, т. 14, — 40 с.

Третьяков П.Н. Восточнославянские племена в свете археологических исследований последних лет // КСИИМК. — 1946. — № 13. — С. 39—16.

Третьяков П.Н. Стародавні слов’янські городища у верхній течії Ворскли // Археологія. — 1947. — № 1. — С. 123—140.

Третьяков П.Н. Сельское хозяйство и промыслы // История культуры Древней Руси. — М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1951. — С. 47—77.

Третьяков П.Н. Восточнославянские племена. — М.: Наука, 1953. — Изд. 2. — 312 с.

Третьяков П.Н. Финно-угры, балты и славяне на Днепре и Волге. — М.; Л.: Наука, 1966. — 308 с.

Третьяков П.Н. Некоторые итоги изучения восточнославянских древностей // КСИА. — 1969. — № 118. — С. 20—31.

Федоров Г.Б. Городище Екимауцы (работы Славяно-Днестровской экспедиции в 1951 г.) // КСИИМК. — 1953. — № 50. — С. 104—126.

Федоровський О. Археологічні розкопки в околицях Харкова // Хроніка археології та мистецтва ВУАН. ВУАК. — 1930. — Ч. 1. — С. 3—10.

Физико-географическое районирование Украинской ССР. — Киев: Изд-во КГУ, 1968, — 684 с.

Фукс М. Про городища скитської доби на Харківщині// Зап. ВУАК. — 1930. — Т. 1. — С. 91—112.

Хотинский Н.А. Голоцен Северной Евразии. — М.: Наука, 1977. — 200 с.

Цалкин В.И. Материалы для истории скотоводства и охоты в Древней Руси // МИА. — 1956. — № 51. — 188 с.

Цалкин В.И. Результаты определения костных остатков животных из раскопок городища Титчиха // Москаленко А.Н. Городище Титчиха. — Воронеж: Изд-во ВГУ, 1965. — С. 285.

Цалкин В.И. Фауна из раскопок боршевских и роменских городищ // СА. — 1969. — № 4. — С. 91—101.

Чендев Ю.Г. Эволюция лесостепных почв Среднерусской возвышенности в голоцене. — М.: ГЕОС, 2008. — 212 с.

Чендев Ю.Г., Александровский А.Л. Почвы и природная среда бассейна реки Воронеж во второй половине голоцена // Почвоведение. — 2002. — № 4. — С. 21—29.

Чендев Ю.Г., Колода В.В. Архитектура земляных валов городища Мохнач с точки зрения палеографии и почвенной геохимии // АВУ 2002—2003 рр. — 2004. — Вин. 6. — С. 337—340.

Чендев Ю.Г., Сарапулкин В.А. Почвенно-археологическое исследование памятника «Колтуновка» // Проблемы природопользования и экологическая ситуация в Европейской России и сопредельных странах: М-лы III Междунар. науч. конф. 20—24 октября 2008 г. — Москва; Белгород: Политерра, 2008. — Ч.2. — С. 139—143.

Чернецов А.В. О периодизации ранней нсторнн восточнославянских пахотных орудий // СА. — 1972. — № 3. — С. 135—148.

Чернецов А.В. Классификация и хронология наконечников древнерусских пахотных орудий // КСИА. — 1976. — № 146. — С. 32—36.

Чернігова Н.В. Бабенко В.О. та дослідження археологічного комплексу в с. Верхній Салтів // Археологія. — 2000. — № 4. — С. 116—120.

Швець Г.І. Розподіл стоку річок УРСР по сезонах і місяцях. — К.: Вид-во АН УРСР, 1946. — 105 с.

Швець Г.І., Дрозд Н.І., Левченко С.П. Каталог річок України. — К.: Вид-во АН УРСР, 1957. — 193 с.

Шишкін Р.Г. Господарство та екологія населения Середнього Подніпров’я кінця І—V ст. н. е.: Автореф. дис. ... канд. іст. наук. 07.00.04. — К., 1996а. — 24 с.

Шишкін Р.Г. Господарсько-екологічна модель черняхівської культури (за матеріалами Середнього Подніпров’я) // Археологія, — 1999. — № 4. — С. 129—139.

Шишкин Р.Г. К вопросу о природных условиях киевских и Черняховских памятников Среднего Поднепровья // Stratum plus. — 2001—2002. — № 4. — С. 360—369.

Шрамко Б.А. К вопросу о технике земледелия у племен скифского времени в Восточной Европе // СА. — 1961. — № 1. — С. 73—90.

Шрамко Б.А. Древности Северского Донца. — Харьков, 1962. — 404 с.

Шрамко Б.А. Древний деревянный плуг из Сергеевского торфяника // СА. — 1964. — № 4. — С. 96—99.

Шрамко Б.А. Раннеславянское поселение VIII—Х вв. на Донецком городище // МИА. — 1970. — № 176. — С. 105—108.

Шрамко Б. А. Про час появи орного землеробства на південному сході Європи // Археологія. — 1972. — № 7. — С. 25—35.

Шрамко Б.А. Ранньосередньовічне поселення в Більську // Археологія. — 1980. — № 35. — С. 78—79.

Шрамко Б.А. Погребение VIII—Х вв. у с. Пятницкое в Харьковской области // Древнерусское государство и славяне. — Минск: Наука и техника, 1983. — С. 48—50.

Шрамко Б.А. Модель бычьей упряжки скифского времени // Древности Евразии в скифо-сарматское время. — М., 1984. — С. 231—255.

Шрамко Б.А. Вельское городище скифской эпохи (город Гелон). — К.: Наук. думка, 1987. — 182 с.

Шрамко Б.А. Хорошевское городище // Археология славянского Юго-Востока. — Воронеж, 1991. — С. 50—59.

Шрамко Б.А. К вопросу о древнейших орудиях для вспашки почвы на территории Украины // ВХГУ. — 1993. — № 374, вып. 27; История. — С. 3—8.

Шрамко Б.А. Комплекс глиняных скульптур Бельского городища // Нільське городище в контексті вивчення пам’яток раннього залізного віку. — Полтава, 1996. — С. 67—87.

Шрамко Б.А., Михеев В.К., Грубник-Буйнова Л.П. Справочник по археологии Украины. Харьковская область. — К.: Наук. думка, 1977. — 155 с.

Щербань А.Л. Знахідки старожитностей І тис. н. е. на поселенні поблизу Дикань-ки // АЛЛУ. — 2000. — № 1—2. — С. 82—83.

Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона /http://gatchina3000.ru/brockhaus-and-efron-encyclopedic-dictionary/index.htm

Юренко С.П., Приймак В.В. Землеробські знаряддя Битицького городища // Вивчення історичної та культурної спадщини Роменщини: проблеми і перспективи: Тези доп. та повідомлень до наук.-практ. конф., присвяч. 70-річчю Ромен, краєзн. музею (листопад, 1990 р.). — Суми; Ромни, 1990. — С. 71—74.

Яжджевский К.О. значении возделываемой ржи в культурах железного века в бассейнах Одры и Вислы // Древности славян и Руси. — М., 1988. — С. 98—99.

Янушевич З.В. Культурные растения Юго-Запада СССР по палеоботаническим исследованиям. — Кишинев: Штиинца, 1976. — 214 с.

Янушевич З.В. Культурные растения Северного Причерноморья: палеоэтнобота-нические исследования. — Кишинев: Штиинца, 1986. — 90 с.

Янушевич З.В., Маркевич В.И. Археологические находки культурных злаков на первобытных поселениях Пруто-Днестровского междуречья // Интродукция культурных растений. — Кишинев, 1970. — С. 83—110.

Behre K.-E. Ackerbau, Vegetation und Umwelt im Bereich früh- und hochmittelalterlicher Siedlungen im Flussmarschgebiet der unteren Ems // Probleme der Küstenforschung im südlichen Nordsee gebiet. — 1986. — N 16. — P. 99—126.

Beranovâ M. Slovanské žňové nastroje v 6—12 stoleti // PA. — 1957. — R. 48. — S. 101—104.

Chiholm Rural settlement and land use. — Hutehinson; London, 1968. — 256 p. http://www.wikimapia.org/

Jarman M.R. Territories and mobility // M.R. Jarman, G.N. Bailey, H.N. Jarman. Early European agriculture: its fundationand development. — Cambridge: Univ. Press, 1982. — 283 p.

Lange E. The development of agriculture during the first millennium A.D. // Geologiska Füreningens і Stockholm Fürhandlingar. — 1975. — 97. — P. 115—124. Podwiňska Z. Technika uprawy roh w Polsce średniowiecznei. — Wrocław; Warszawa; Kraków, 1962. — 389 s.

Steensberg A. Ansient Harvesting Implements. — Kobenhavn, 1943. — 275 p.

Suess H.E. Natural radiocarbon, solar activity, and chmate // Geol. Surv. Open-File Rept, — 1978. — N 701. — 416 p.

Предыдущая страница К оглавлению Следующая страница